Японія прирівняла криптовалюти до цінних паперів

Японія схвалила масштабну реформу крипторегулювання: законопроєкт №57 пройшов комітет нижньої палати парламенту 10 червня 2026 року, пленарне засідання — 11 червня, і того ж дня був переданий до верхньої палати. Документ вносить зміни одразу до двох ключових законів — про фінансові інструменти та біржі і про платіжні послуги.

Від платіжного інструмента — до фінансового продукту

Головна структурна зміна полягає в тому, що регулювання криптоактивів переноситься із Закону про платіжні послуги до Закону про фінансові інструменти та біржі. При цьому криптоактиви юридично не стають цінними паперами, однак до них тепер застосовуються ті самі базові вимоги: розкриття інформації, нагляд за учасниками ринку та захист інвесторів. Згідно з пояснювальними документами Агентства фінансових послуг Японії (FSA), реформа охоплює три блоки: розкриття інформації емітентами, нагляд за компаніями, що здійснюють трейдинг, і захист інвесторів.

Окремої уваги заслуговує запровадження заборони на інсайдерську торгівлю. До ухвалення поправок чинний японський закон про фінансові інструменти не містив прямої заборони на інсайдерські угоди з криптоактивами. Нові правила забороняють укладення угод до публікації суттєвих фактів. Санкції за порушення — до 5 років позбавлення волі або штраф до 5 млн єн.

Податкове навантаження знизиться втричі

Податковий аспект реформи є не менш значущим. Нині доходи від операцій із криптоактивами в Японії належать до категорії інших або підприємницьких доходів і оподатковуються за прогресивною шкалою — з урахуванням місцевих податків максимальна ставка сягає 55,945%. Після реформи для так званих «спеціальних криптоактивів» запроваджується окреме оподаткування за фіксованою ставкою 20,315%: 15,315% — податок на доходи з урахуванням спеціальної надбавки і 5% — місцевий податок. Крім того, передбачається перенесення збитків на три роки вперед — інструмент, давно звичний для фондового ринку, але раніше недоступний власникам криптоактивів.

Шлях до крипто-ETF

FSA у своїх матеріалах прямо вказує на міжнародний контекст: за кордоном уже лістингуються крипто-ETF, а приплив інституційних коштів у цей сегмент продовжує зростати. Податкові документи також пов’язують реформу зі створенням умов для запуску крипто-ETF усередині країни. Таким чином, законодавчі зміни можуть стати інфраструктурною основою для появи японських біткоїн- та Ethereum-ETF.

Глава QCP Group у Японії Коічі Кано (Koichi Kano) у коментарі для ділових видань образно описав суть змін: за його словами, раніше учасники ринку грали у футбол, не знаючи правил, — тепер усім зрозуміло, що це американський футбол, а отже, кожен має надягнути шолом.

Реформа переводить криптоактиви в Японії із сірої зони платіжного законодавства в повноцінний регуляторний периметр фінансового ринку. Зниження податкового навантаження з ~56% до ~20%, заборона інсайдерської торгівлі та перспектива появи крипто-ETF формують принципово інші умови — як для роздрібних інвесторів, так і для інституційних учасників ринку.

Переглянути більше: "Три найбільші банки Японії планують запустити спільний стейблкоїн до 2027 року"

#криптовалюти #Японія

Поділитися: